Броніслава Ніжинська

У Києві відкрили 54-ту бронзову мініскульптуру культурно-історичного проєкту «Шукай!» Юлії Бевзенко. Вона присвячена Броніславі Ніжинській — видатній танцівниці та одній із найвпливовіших хореографок XX століття, яка докорінно змінила світовий балет. Саме в Києві вона заснувала свою легендарну «Школу руху», де розробляла авангардну хореографічну мову та виховала цілу плеяду видатних артистів, зокрема Сержа Лифаря.

Броніслава Ніжинська стала першою жінкою-хореографом світового рівня та реформаторкою модерного танцю. Встановлення цієї скульптури повертає київський період творчості мисткині в культурний контекст міста та нагадує про визначний внесок Києва у світову балетну спадщину.
У 1919 році в Києві Ніжинська відкрила «Школу руху», де розробляла власну авангардну хореографічну мову. Це був час, коли балетний канон значною мірою визначала імперська російська традиція, а професія хореографа була майже виключно чоловічою.

Її ідея була радикальною: не просто навчити танцівника відтворювати задану форму, а виховати митця, здатного мислити й творити. Рух сам ставав матеріалом мистецтва. Серед учнів школи був киянин Серж Лифар, який згодом став одним із найвідоміших танцівників і хореографів ХХ століття.

Ніжинська вийшла за межі цих рамок: створила власний метод, стала однією з піонерок модерної традиції у світовому балеті та відкривала іншим жінкам шлях у хореографію.

«Україні потрібні такі героїні. Ніжинська — приклад української мисткині світового масштабу, яка не намагалася вмістити себе в готову рамку. Мені близькі її безкомпромісність і автентичність, сміливість створити власний балет і йти за своєю цікавістю та пристрастю, навіть коли це означало сперечатися з каноном. Вона сама створила для себе місце у професії, де жінкам цього місця майже не залишали», — говорить авторка проєкту «Шукай!» Юлія Бевзенко.
Мініскульптура Ніжинської — це також присвята сучасним митцям, які продовжують творити попри війну й виходити за межі успадкованих канонів. Меценатка скульптури – Ольги Морозенко, художня керівниця Київського державного фахового хореографічного коледжу імені Тетяни Таякіної, засновниця балетного простору «Балеруша», солістка Національної опери України (2004-2016).
«Століття тому Броніслава творила всупереч війні, бо була певна, що культура є життєво необхідною опорою суспільства. Сьогодні ми особливо гостро відчуваємо цю істину. Повернути Ніжинську додому, в Київ, сьогодні — ще один акт деколонізації нашої культурної спадщини та водночас визнання внеску видатної хореографки в українську, а згодом і світову культуру», — зазначає Ольга Морозенко.
Попри гегемонію імперського російського балету, Київ був одним із місць, де народжувалися ідеї, що стали частиною світової балетної спадщини.

Bronislava Nizhynsʹka

The 54th bronze miniature sculpture of Yuliia Bevzenko’s cultural and historical project “Shukai!” (“Seek!”) has been unveiled in Kyiv. It is dedicated to Bronislava Nijinska, an outstanding dancer and one of the most influential choreographers of the 20th century, who profoundly transformed the world of ballet. It was in Kyiv that she founded her legendary “School of Movement,” where she developed an avant-garde choreographic language and trained a whole generation of remarkable artists, including Serge Lifar.

Bronislava Nijinska became the first female choreographer of international stature and a reformer of modern dance. The installation of this sculpture restores the Kyiv period of her artistic career to the city’s cultural narrative and highlights Kyiv’s significant contribution to the global heritage of ballet.

In 1919, Nijinska opened her “School of Movement” in Kyiv, where she developed her own avant-garde choreographic language. It was a time when the ballet canon was largely shaped by the imperial Russian tradition, while the profession of choreographer was almost exclusively male.

Her idea was radical: not simply to teach dancers to reproduce a prescribed form, but to nurture artists capable of thinking and creating for themselves. Movement itself became the material of art. Among the school’s students was Kyiv-born Serge Lifar, who later became one of the most renowned dancers and choreographers of the 20th century.

Nijinska went beyond these established boundaries: she developed her own method, became one of the pioneers of the modernist tradition in international ballet, and opened the way for other women to pursue careers in choreography.

“Ukraine needs heroines like her. Nijinska is an example of a Ukrainian artist of international stature who refused to fit herself into a ready-made framework. I feel a strong connection to her uncompromising spirit and authenticity, to her courage in creating a ballet language of her own and following her curiosity and passion, even when that meant challenging the canon. She carved out a place for herself in a profession where women were given almost no space at all,” says Yuliia Bevzenko, founder of the “Shukai!” project.

The Nijinska miniature sculpture is also a tribute to contemporary artists who continue to create despite the war and to move beyond inherited canons. The sculpture’s patron is Olha Morozenko, Artistic Director of the Tetiana Taiakina Kyiv State Professional Choreographic College, founder of the “Balerusha” ballet space, and a former soloist with the National Opera of Ukraine (2004–2016).

“A century ago, Bronislava continued to create despite the war because she believed that culture was a vital pillar of society. Today, we feel the truth of this more acutely than ever. Bringing Nijinska home to Kyiv today is another act of decolonizing our cultural heritage and, at the same time, an acknowledgment of the outstanding choreographer’s contribution to Ukrainian culture and, later, to world culture,” says Olha Morozenko.

Despite the hegemony of imperial Russian ballet, Kyiv was one of the places where ideas emerged that would go on to become part of the world’s ballet heritage.